У Торчиці, як і в багатьох інших населених пунктах Київщини XІX ст., єдиною школою була церковнопарафіяльна. Вона виникла в 1860 р. стараннями настоятеля місцевої Свято-Миколаївської церкви священика о. Михаїла Мартиновича Юшкевича. Засновник школи був досвідченим настоятелем - він служив у торчицькій парафії понад десятиліття. Чималим був і його родинний досвід у вихованні та навчанні підростаючого покоління — він був батьком семи дітей.
Проте, вже в 1861 р. до Миколаївської парафії с. Торчиці було призначено нового наставника - молодого священика о.Димитрія Михайловича Юшкевича— сина засновника торчицької школи. Молодому наставнику довелося трудитися в складних умовах— у школи не було ні приміщення, ні стабільного матеріального забезпечення. Проте, не зважаючи на такі обставини. ї вже в 1863 р. навчалося 35 першокласників та 8 першокласниць.
Довгий час школа розташовувалася у власній оселі священика. Непристосованість приміщення спричинила те, що після спаду першого ентузіазму кількість школярів стала зменшуватися. Осскільки у пастиря було чимало турбот по парафії (Торчиця — досить велике село), то він став використай педагогічні послуги своєї сестри— 18-літньої Уляни Холодкевич. Вона навчала дітей не лише премудростям каліграфії та арифметики, але й привчала дівчаток до рукоділля.
З 1865 р. школою став завідувати священик о. Миколай Карпович Терравський. Він керував навчальним закладом с. Торчиці довгих 35 років — понад третину століття. За довгочасного наставництва о. Миколая торчицька школа зазнала багатьох вагомих перетворень в кращу сторону. Насамперед, школа перестала тіснитися в оселі священика— місцеві селяни спорудили для неї окремий будинок і наділили школу трьома десятинами землі (близько 3 га). Далі було вирішено проблему матеріального забезпечення школи — миряни на сільських зборах уклали угоду про асигнування на користь школи 120 крб. Постанова не завжди виконувалася в повному обсязі, проте стала підставою для певних стабільних надходжень до шкільного бюджету.
Помітно зросла кількість школярів. Якщо в 1870 р. в школі с. Торчиці навчалося 34 хлопчики та 6 дівчаток, то в 1900 р. їх було вже відповідно 88 та 9 осіб обох статей. Їх могло б бути значно більше,проте священник відкрив ще одну школу в приселку Плютинцях, які належали до торчицької парафії. В приселковій школі навчалося кілька десятків учнів, проте проіснувала вона недовго, виконуючи завдання хоча б тимчасового розвантаження школи с. Торчиці.
Наставник обох шкіл — о. Миколай Терравський — «за старание об образовании народном» отримав подяку від київського митрополита Арсенія (Москвіна) та набедреник.
Справу поширення освіти в парафії с. Торчиці продовжив син о. Миколая — також священник о. Іустин Терравський. Він був настоятелем місцевого храму протягом 1900-1914 років. Цей наставник мав певний педагогічний досвід — після отримання атестату Київської духовної семінарії він починав свій трудовий шлях вчителем у с. Сухому Яру Таращанського повіту. Ставши священиком у Торчиці, він вельми енергійно працював у школі. Навчальний заклад за його настоятельства став утримуватися не тільки мирянами, але й держбюджетом, від імені якого для торчицької школи щороку асигнувалося 390 крб. Кількість школярів у цей неспокійний час була нестабільною і деколи навіть скорочувалася. Наприклад, в 1910 р. в школі нараховувалося 65 першокласників та 14 першокласниць — менше, ніж раніше. Проте, очевидно, кількість переросла в якість. Наставника школи о. Іустина було призначено членом Таращанського повітового відділення Київської єпархіальної училищної ради — органу, котрий управляв сотнею шкіл величезного Таращанського повіту, до якого належала і сама Торчиця.
У1907 р. священик і педагога було нагороджено набедреником.
З 1914 р., в часи І світової війни, в храмі св. Миколая настоятельствував священик о.МихаїлВасильович Ганкевич. Він мав значний педагогічний досвід, оскільки до прийняття сану він півтора десятиліття працював вчителем на Черкащині та викладачем Уманського духовного училища. Мав пастир і навички "домашньої педагогіки", оскільки був батьком 5 дітей. Проте, реалізовувати свій досвід у у Торчиці йому довелося недовго — незабаром було встановлено більшовицьку атеїстичну владу. Тим не менше, навіть в роки війни він встиг привабити до школи чимало нових школярів. В 1915 р., коли вже точилися воєнні дії, в парафіяльній школі, очолюваній священником, навчалося 110 першокласників та 47 першокласниць.
З 1916 -по 1930 роки школа була початковою. Єдиним вчителем і директором був Контраневич Никифор Петрович.
У 1930 році в селі Торчиця відкривається школа з семирічним терміном навчання. Першим директором семирічки був Бадьора Петро Андрійович, який працював на цій посаді 2 роки.
З 1932 по 1938 роки школу очолив Смирнов Василь Іванович. Важко було жити. Важко було працювати. Але школа жила і працювала.
З 1938 року на чолі школи став Корчемний Леонтій Назарович. Наступають 40-ві роки. Уже відтоді минуло більше як піввіку. Але недільний червневий день 1941 року і досі в усіх деталях пам'ятають люди старшого покоління.
Під час війни в 1941-1943 рр. школа не працювала.
В 1944 році після визволення села школу знову очолив Корчемний Л.Н., вчитель історії, ветеран Великої Вітчизняної війни.
Поступово школа ставала до ладу. А в 1947 році на базі семирічки була відкрита середня школа, яка налічувала більше 500 учнів. Дітей було багато, багато переростків. Навчання велось у дві зміни. Голодно і холодно, ні книжки. Ні зошита, ні в що одягнутись, ні взутись. Але до школи бігли з радістю, з надією на завтрашній день.
В 60-х роках і до 1972 року директором школи був Романюк Г.І. Школа з кожним роком міцніє, сил набирається. Стало тісним шкільне приміщення.
В 1970 році на кошти колгоспу «Переможець» була збудована 2-поверхова школа на 320 учнів.
З 1972 по 1975 рр. школу очолює Колісник A.A., молодий, енергійний учитель.
З 1975 по 1980 роки директором школи був Стаховський О.Ф.
З 1980 по 1983 школу очолював Левченко В.В. В зв'язку із зменшенням кількості учнів школа була реорганізована в неповну середню.
З 1983 по 1998 рр. керував школою колишній випускник, здібний організатор, енергійний, завзятий Сорока В.М. За час директорства Василя Миколайовича в школі було обладнано спортивний майданчик, упорядковано територію школи. Школа стала жити новим, творчим життям. Ішло переобладнання всіх кабінетів, поповнювалась матеріально-технічна база школи – повністю обладнано столярну та слюсарну майстерні. За його керівництва в 1995 році школа знову повернула статус повної середньої. На даний час він працює головою села.
В 1998 році директором школи була призначена Заворітня Зінаїда Андріївна. Ця, не по літах мудра, вимоглива жінка взяла в свої тендітні руки штурвал нашого шкільного корабля. Школа працює злагоджено. Газифіковано шкільне приміщення. За період керівництва Зінаїди Андріївни школа набула сучасного естетичного вигляду, поповнилась матеріально-технічна база, було створено і обладнано сучасний комп’ютерний комплекс. Територія школи упорядкована й огороджена, посаджені клумби, обладнано дитячий ігровий майданчик для дитячого садочка. В школі працює молодий дружній колектив, який нараховує 16 педагогів. В 2008 році Торчицьку ЗОШ І-ІІІ ст.. було реорганізовано в навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – дитячий садок), а в 2009 році, в зв’язку з зменшенням кількості учнів, - в навчально – виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІ ст. – дитячий садок), який до 2017 року налічував 54 учні.
У 2017 році заклад очолює в.о. директора Коваль Світлана Іванівна, а з осені 2018р. і до сьогодні директором працює Смірнова Олександра Юріївна.
Використана література
Володимир Перерва «Історія шкільництва в містах і селах Київщини XІX – початку XX ст.» - Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. – 672 с.
Payday
2018-03-18 04:52:48loans net business loans for startups installment loans no credit [url=http://installmentloans.bid]cash loan lenders[/url]...
GuestCoind
2018-03-02 11:05:08guest test post [url=http://temresults2018.com/]bbcode[/url] html http://temresults2018.com/ simple...